Вчитися виявилося ефективнішим у тих, хто нам подобається

Вчені з'ясували, що наш мозок «запрограмований» ефективно навчатись у тих людей, які нам подобаються за тими чи іншими параметрами.

Пам'ять — дуже важлива функція, яка дозволяє нам навчатися: отримувати уроки з нового досвіду та оновлювати вже існуючі знання. При цьому є речі, про які ми не знаємо, проте можемо робити про них досить точні висновки, просто зіставляючи ті чи інші факти.

Наприклад, побачивши в парку незвичайного собаку, який гуляє з чоловіком, а наступного дня — та сама тварина на повідку у жінки, ми можемо зробити висновок про те, що ці дві людини якось пов'язані між собою (наприклад, мають романтичні стосунки) . Такий висновок може бути цілком достовірним, хоча ми не знаємо точно, який зв'язок існує між цими людьми.

Вміння робити такі висновки називають інтеграцією пам'яті. На ній же засновані швидкість та гнучкість процесу навчання.

Щоб глибше зрозуміти, що впливає на нашу здатність вчитися та робити висновки, вчені з університетів Мюнстера (Німеччина) та Лундського (Швеція) провели серію експериментів, де учасників (всього 189 осіб) просили навчати один одного. Випробуваним пропонували запам'ятовувати та асоціативно пов'язувати різні об'єкти. Серед них були, наприклад, такі: м'яч, миска, ложка, ножиці та інші повсякденні побути.

Учасників також опитували щодо того, наскільки за різними показниками (зовнішність, політичні погляди, спеціальність, звички в харчуванні, улюблені види спорту, хобі, музика) їм подобалася та чи інша людина, яка навчатиме їх виконувати завдання. Виходячи з цих переваг одних випробуваних формували до команд, а інших — ні.

З'ясувалося, що учасники справлялися із завданнями краще, якщо їм подобалися люди, які їх навчали, якщо вони були з однієї з них «команди».

«Ми схильні найефективніше встановлювати нові зв'язки та оновлювати наші знання на основі інформації, отриманої від груп, які нам симпатичні. Це і зрозуміло, адже такі люди зазвичай надають інформацію, яка узгоджується з нашими переконаннями та ідеями, які існували раніше. Особливо дивує той факт, що ми по-різному сприймаємо навіть нейтральну інформацію залежно від того, хто її нам повідомляє», – розповів професор психології з університету Лунда Мікаель Йоханссон.

На думку вчених, розуміння основ того, як наш мозок чинить опір отриманню знань від тих чи інших людей, допоможе ефективніше впливати на процеси навчання. Висновки дослідників опубліковані у журналі Communications Psychology.

Related